Форум землевпорядників

Колеги, мені якось дивно спостерігати за Вашою реакцією на просте слово “позитив” в темі екстериторіальність. По-перше, мова йшла про лише конкретний випадок, а не про загальний стан речей. По-друге, я може лише співчувати тим, хто через хаос втрачає сертифікат (а не радію чужій біді)
По-третє, я повністю погоджуюсь з тим що дане нововведення вскрило, як гнійний чиряк, всі ті проблеми (неузгодженості, суперечності), які в нас були і до цього.
Адже ті, хто працює тривалий час, вже зміг прилаштуватися до своїх місцевих управлінців, а тут виникла необхідність щось змінювати. Я однозначно не можу погодитись з тим, як ця екстериторіальність (сертифікація, підвищення кваліфікації, реєстрація...) проводиться. Але погодьтесь, що проблеми назріли задовго до її впровадження. Хіба вже так кардинально за цей час змінилось законодавство? Просто на місцях кожний трактував його по-своєму і це було проблемою окремо взятого розробника, а зараз накрило всіх. Як і у вас, у мене проходять погодження проекти якісь з першого разу, а якісь з п'ятого. Я далеко не з усім можу погодитись.
Але я все одно наполягаю, що навіть у цьому позитив є (навіть якщо він з гірчинкою) Подивіться як ожило спілкування на форумі. Форум наче отримав друге дихання (навіть зовнішньо ). Землевпорядники і юристи, управлінці (експерти, реєстратори) і представники органів місцевого самоврядування з усіх куточків України почали інтенсивно спілкуватися. Ми між собою часто не можемо зійтися в якихось питаннях. Але в спорі народжується істина. Дійсно найважче зараз СІЗам, бо добробут їх сімей напряму залежить від того хаосу. Особисто знаю експертів з власного регіону. Не можна їх всіх ставити “під одну гребінку”. Як серед СІЗів, так і серед експертів є порядні, розумні і адекватні, а є …
У всі перехідні періоди було важко. Головне для нас – гуртуватися. У всіх сферах зараз нелегко і це не є добре. Зрушення є там, де є тиск (обурення, протистояння, контроль) громади. Ми всі з вами – землевпорядна громада. У нас є чудова платформа – форум. А далі треба кожному приймати рішення: кидати цю сферу чи працювати. І якщо працювати, то самому барахтатися, чи все ж гуртуватися.