Проект, щодо реформування земельних відносин у містах та спрощення процедури оформлення...
Додано: 26 березня 2013 08:57
Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо реформування земельних відносин у містах та спрощення процедури оформлення документів на землекористування)
Необхідність прийняття проекту Закону обумовлена потребою внесенням змін та доповнень до низки законодавчих актів України з метою спрощення системи оформлення документів на землекористування, суттєвої економії бюджетних коштів за рахунок делегування повноважень, якими наділені органи виконавчої влади із земельних питань місцевим (сільським) радам.
Проектом Закону передбачено внесення змін до низки законодавчих актів.
Необхідність прийняття проекту Закону обумовлена потребою внесенням змін та доповнень до низки законодавчих актів України з метою спрощення системи оформлення документів на землекористування, суттєвої економії бюджетних коштів за рахунок делегування повноважень, якими наділені органи виконавчої влади із земельних питань місцевим (сільським) радам.
Проектом Закону передбачено внесення змін до низки законодавчих актів.
Spoiler
Зокрема, проектом пропонується внести наступні зміни до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»:
1. Частину 4 ст.24 Закону пропонується викласти у наступній редакції: «Зміна цільового призначення земельної ділянки, здійснюється відповідно до Земельного кодексу України з урахуванням містобудівної документації».
Конституцією України прогарантовані права громадян щодо реалізації свого права власності (володіння, користування, розпорядження майном) та права на підприємницьку діяльність. Зазначена норма Закону обмежує реалізацію таких прав. Так, особа яка вирішила змінити вид діяльності під час здійснення підприємницької діяльності на конкретній земельній ділянці (реалізація продукції змінюється на виробництво) повинна змінити цільове призначення земельної ділянки, а як випливає із змісту Закону, що зміна неможлива без наявності та відповідності детальному плану території.
2. Дію частини 3 ст.24 Закону необхідно призупинити до моменту остаточного вирішення питання наявності у містах плану зонування або детального плану території.
Зазначена норма Закону суттєво впливає на розвиток інфраструктури у містах, і таким чином фактично не дає можливості реалізувати право громади на передачу земельних ділянок під забудову забудовникам без існуючого детального плану. Розробка детального плану носить не тільки тривалий характер але і потребує значних коштів на його розробку, які у містах відсутні.
Закон України «Про Державний земельний кадастр». До 01.01.2013 діяла інша процедура з присвоєння кадастрових номерів та відкриття поземельних книг. Так, поземельна книга відкривалась під час реєстрації земельної ділянки одночасно з реєстрацією права на землю ( державного акту або договору оренди землі). З 01.01.2013 року поземельна книга відкривається під час присвоєння кадастрового номеру і таким чином провести реєстрацію права на землю можливо при відкритій поземельній книзі. Землекористувачі, які оформляли документи на землекористування і пройшли процедуру визначення кадастрового номеру за схемою, що діяла до 01.01.2013 року на теперішній час позбавлені можливості зареєструвати право на землю. Органи Держземагенства вимагають землекористувачів подавати вдруге технічну документацію із землеустрою, яка вже повинна відповідати новим вимогам. Таким чином, землекористувачі, що не зареєстрували та не одержали правовстановлюючі документи до 01.01.2013 року вимушені проходити процедуру присвоєння кадастрових номерів з самого початку.
1. Тому у статтю 1 Розділу VII необхідно внести:
«6. Кадастрові номери, які були визначені за процедурою, що діяла до 01.01.2013 року вважати такими, як присвоєними та зобов’язати органи Держземагенства провести державну реєстрацію таких земельних ділянок.»
Земельний кодекс України. Стаття 124 Земельного кодексу України зазначає, що:
2. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами
проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами
другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
3. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у
державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
Зазначена норма закону обмежує землекористувачів розвивати існуючу інфраструктуру. Якщо у землекористувача виникла необхідність у розширенні території, то вирішити таку проблему фактично неможливо, у зв’язку із проведенням аукціону. Відповідно до вимог чинного законодавства організація аукціону та розробку усіх необхідних документів повинна здійснюватись за кошти бюджету. Із-за браку коштів на місцевому рівні, можливість організації аукціонів мають тільки великі міста і за умов суттєвої привабливості. Таким чином, із-за існуючої норми, малий і середній бізнес фактично не має можливості розвиватись.
1. Тому до статті 134 пропонується внести доповнення:
« - передача в оренду земельної ділянки, що перебуває у державній або комунальній власності для розширення існуючої території з метою забезпечення своєї господарської діяльності.»
2. Частину 3 статті 186-1 в редакції Закону України N 5462-VI від 16.10.2012 видалити.
З набуттям чинності 09.12.2012року Закону від 16.10.2012 №5462- VI не зрозуміло які органи чи посадові особи та у якому порядку погоджується проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Частиною п’ятою зазначеної норми визначено, що Органи виконавчої влади, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (копії такого проекту) безоплатно надати свої висновки , але в частині третій зазначені тільки посадові особи, а не органи.
1. Частину 4 ст.24 Закону пропонується викласти у наступній редакції: «Зміна цільового призначення земельної ділянки, здійснюється відповідно до Земельного кодексу України з урахуванням містобудівної документації».
Конституцією України прогарантовані права громадян щодо реалізації свого права власності (володіння, користування, розпорядження майном) та права на підприємницьку діяльність. Зазначена норма Закону обмежує реалізацію таких прав. Так, особа яка вирішила змінити вид діяльності під час здійснення підприємницької діяльності на конкретній земельній ділянці (реалізація продукції змінюється на виробництво) повинна змінити цільове призначення земельної ділянки, а як випливає із змісту Закону, що зміна неможлива без наявності та відповідності детальному плану території.
2. Дію частини 3 ст.24 Закону необхідно призупинити до моменту остаточного вирішення питання наявності у містах плану зонування або детального плану території.
Зазначена норма Закону суттєво впливає на розвиток інфраструктури у містах, і таким чином фактично не дає можливості реалізувати право громади на передачу земельних ділянок під забудову забудовникам без існуючого детального плану. Розробка детального плану носить не тільки тривалий характер але і потребує значних коштів на його розробку, які у містах відсутні.
Закон України «Про Державний земельний кадастр». До 01.01.2013 діяла інша процедура з присвоєння кадастрових номерів та відкриття поземельних книг. Так, поземельна книга відкривалась під час реєстрації земельної ділянки одночасно з реєстрацією права на землю ( державного акту або договору оренди землі). З 01.01.2013 року поземельна книга відкривається під час присвоєння кадастрового номеру і таким чином провести реєстрацію права на землю можливо при відкритій поземельній книзі. Землекористувачі, які оформляли документи на землекористування і пройшли процедуру визначення кадастрового номеру за схемою, що діяла до 01.01.2013 року на теперішній час позбавлені можливості зареєструвати право на землю. Органи Держземагенства вимагають землекористувачів подавати вдруге технічну документацію із землеустрою, яка вже повинна відповідати новим вимогам. Таким чином, землекористувачі, що не зареєстрували та не одержали правовстановлюючі документи до 01.01.2013 року вимушені проходити процедуру присвоєння кадастрових номерів з самого початку.
1. Тому у статтю 1 Розділу VII необхідно внести:
«6. Кадастрові номери, які були визначені за процедурою, що діяла до 01.01.2013 року вважати такими, як присвоєними та зобов’язати органи Держземагенства провести державну реєстрацію таких земельних ділянок.»
Земельний кодекс України. Стаття 124 Земельного кодексу України зазначає, що:
2. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами
проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами
другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
3. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у
державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
Зазначена норма закону обмежує землекористувачів розвивати існуючу інфраструктуру. Якщо у землекористувача виникла необхідність у розширенні території, то вирішити таку проблему фактично неможливо, у зв’язку із проведенням аукціону. Відповідно до вимог чинного законодавства організація аукціону та розробку усіх необхідних документів повинна здійснюватись за кошти бюджету. Із-за браку коштів на місцевому рівні, можливість організації аукціонів мають тільки великі міста і за умов суттєвої привабливості. Таким чином, із-за існуючої норми, малий і середній бізнес фактично не має можливості розвиватись.
1. Тому до статті 134 пропонується внести доповнення:
« - передача в оренду земельної ділянки, що перебуває у державній або комунальній власності для розширення існуючої території з метою забезпечення своєї господарської діяльності.»
2. Частину 3 статті 186-1 в редакції Закону України N 5462-VI від 16.10.2012 видалити.
З набуттям чинності 09.12.2012року Закону від 16.10.2012 №5462- VI не зрозуміло які органи чи посадові особи та у якому порядку погоджується проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Частиною п’ятою зазначеної норми визначено, що Органи виконавчої влади, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (копії такого проекту) безоплатно надати свої висновки , але в частині третій зазначені тільки посадові особи, а не органи.
