Форум землевпорядників

Основною метою законопроекту є виключення із земельного законодавства України положень, які передбачають зайві та застарілі механізми посвідчення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості). Оскільки за сучасних умов «пластмасові кілки» вартістю близько 100 грн. за штуку не встановлюють жодних гарантій стосовно непорушності меж земельних ділянок (їх можна знищити, перемістити тощо), необхідність подібного «посвідчення меж» має бути скасованою. Необхідно скасувати обов’язкову необхідність закріплення меж земельних ділянок межовими знаками єдиного зразка, монопольним постачальником яких є господарюючий суб’єкт. Пропонується встановити загальне правило, що спосіб встановлення (відновлення) меж земельних ділянок та закріплення їх межовими знаками обирається власниками земельних ділянок самостійно. Органи влади мають бути усунуті від процесу виготовлення межових знаків та їх продажу за явно завищеними цінами учасникам земельних відносин.

Обґрунтування необхідності прийняття акта
Відновлення меж земельної ділянки на місцевості є особливо важливим видом кадастрових зйомок, адже саме цей вид робіт має забезпечувати реальне гарантування прав на землю та вирішення земельних спорів завдяки геодезичному відтворенню в натурі (на місцевості) втрачених поворотних точок меж земельних ділянок, відповідно до відомостей Державного земельного кадастру.
Основні положення про конструкції межових знаків було вперше затверджено рішенням Держкомзему та Укргеодезкартографії від 30.03.1993 № 309/1.
Пунктом 2 статті 106 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III було встановлено, що види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Натомість, наказом Держкомзему від 18.05.2010 № 376 (зареєстрований в Мінюсті України 16.06.2010 за № 391/17686) було затверджено набагато ширшу за змістом Інструкцію про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками.
В сучасних умовах, коли користувацькі пристрої супутникових систем навігації (NAVSTAR (GPS), ГЛОНАСС та, в перспективі, Galileo) стають все більш доступними для широкого кола споживачів, а точність позиціонування, яку вони пропонують, постійно зростає (від 3-5 м на основі лише супутникового сигналу, до 1-3 см за наявності коригуючого сигналу наземної референцної станції), необхідність у запровадженні спеціальних процедур закріплення меж земельних ділянок на місцевості поступово відпадає.
Слід відзначити, що межові знаки самі по собі не створюють гарантії непорушності меж земельних ділянок, адже пластикові конструкції, які прийняті до застосування в Україні під виглядом межових знаків, можуть бути без зайвих зусиль знищені або переміщені зловмисниками, а повноцінне вирішення межового спору все одно потребуватиме виконання комплексу геодезичних робіт з відновлення меж земельної ділянки за координатами їх поворотних точок, які зафіксовані у відомостях Державного земельного кадастру або у документації із землеустрою.
Як показала практика, норми законодавства щодо необхідності закріплення меж земельних ділянок межовими знаками встановленого зразка є корупціогенними. Зокрема, пунктами 5.1 та 5.2 наказу Держкомзему від 18.05.2010 № 376 визначено, що «організацію постачання та обліку межових знаків забезпечує Держкомзем», а «постачальником межових знаків є визначене Держкомземом на конкурсних засадах державне підприємство що належить до сфери його управління». Це фактично стало підставою для монополізації ринку постачання межових знаків встановленого зразка шляхом делегування відповідних функцій господарюючому суб’єкту без прямих законодавчих підстав, що є грубим порушенням статей 15 та 16 Закону України «Про захист економічної конкуренції» і свідчить про використання Держкомземом положень статті 106 Земельного кодексу України у якості підстави для вчинення антиконкурентних дій.
Наказом Держкомзему від 05.04.2011 № 303 «Про питання конкурсного відбору постачальника межових знаків» було введено в дію протокол засідання комісії з конкурсного відбору постачальника межових знаків Держкомзему від 04.04.2011, якою постачання межових знаків було доручено державному підприємству «Центр державного земельного кадастру».
ДП «Центр державного земельного кадастру» за результатами тендеру 07.07.2011 уклало угоду з ТОВ «Інвестеко» (засновники: «Стренгентон Холдінгз Лімітед» (Кіпр, м. Нікосія, вул. Посейдонос, 1), розмір внеску до статутного фонду – 1,05 мільйона гривень; «Мазікор Інвестменс ЛТД» (Кіпр, м. Лімасол, вул. Арх. Макаріу ІІІ, 155) , розмір внеску до статутного фонду – 0,5 мільйона гривень; «Лотол Венчурз Лімітед» (Кіпр, м. Нікосія, вул. Софоклі, 2, офіс 303) , розмір внеску до статутного фонду – 0,5 мільйона гривень; «Ампезза Лімітед» (Кіпр, м. Ларнака, вул. Пандорас стрит, 21, офіс 10) , розмір внеску до статутного фонду – 2,95 мільйона гривень) на виготовлення пластмасових межових знаків, призначені для закріплення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості). Всього мало бути виготовлено 50 млн. знаків на суму 4,90 млрд. грн., про що було повідомлено в «Віснику державних закупівель». Вартість одного межового знаку (довжиною 713 мм і діаметром верхньої основи 60 мм, складається з чотирьох деталей: металевої марки діаметром 50 мм та товщиною 1 мм, а також полімерних деталей – закладного дюбеля, фіксуючого стержня червоного кольору і установочного стовпчика) склала 98 грн.
Таким чином, внаслідок реалізації наказу Держкомзему від 18.05.2010 № 376, встановлення меж типової земельної ділянки (4 поворотних точки) мало б стати підставою для оплати землевласником або землекористувачем прямо або опосередковано (через послуги виконавця робіт із землеустрою) придбання «межових знаків встановленого зразка» на суму близько 400 грн. При цьому основну вигоду від цих дій мали чотири компанії, що зареєстровані у Республіці Кіпр.
Все вищезазначене вимагає невідкладної ліквідації корупціогенних норм, що можуть призводити до значного подорожчання робіт із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).