Форум землевпорядників

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта
Земельні торги в Україні у останні роки розглядаються як провідний спосіб продажу незабудованих земельних ділянок державної та комунальної власності, а також прав на них. Відповідно до статті 135 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III (далі – ЗКУ), земельні торги проводяться у формі аукціону.
Обов’язковість застосування процедури проведення земельних торгів у формі аукціону чинним законодавством передбачена у разі:
продажу незабудованих земельних ділянок державної або комунальної власності (стаття 134 ЗКУ) ;
продажу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації (стаття 137 ЗКУ, стаття 18-1 Закону України від 04.03.1992 № 2163-XII «Про приватизацію державного майна»);
продажу права суперфіцію, емфітевзису на незабудовані земельні ділянки державної або комунальної власності (стаття 134 ЗКУ);
передачі в оренду незабудованих земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності (статті 124 та 134 ЗКУ, стаття 6 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV);
звернення стягнення на земельну ділянку, що перебуває у власності громадянина або юридичної особи (стаття 139 ЗКУ, статті 61, 62, 66 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV «Про виконавче провадження», статті 20, 31 Закону України від 02.10.1992 № 2654-XII «Про заставу», стаття 15 Закону України від 05.06.2003 № 898-IV «Про іпотеку»).
В той же час, існуючі норми ЗКУ (Глава 21 «Продаж земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах») не формують завершеного правового поля для проведення земельних торгів, оскільки частиною п’ятою статті 136 ЗКУ визначено, що земельні торги мають проводитись у порядку, встановленому законом, хоча за більш ніж десять років після набрання чинності ЗКУ відповідного спеціального закону прийнято не було. Це послаблює правові гарантії прав на земельні ділянки, що набуваються на земельних торгах, а також ускладнює розпорядження землями державної та комунальної власності.
Таким чином, існує нагальна потреба в удосконаленні норм ЗКУ, що визначають порядок продажу земельних ділянок та прав на них на конкурентних засадах з метою формування завершеного правового поля для проведення земельних торгів в Україні.

2. Цілі і завдання прийняття акта
Метою прийняття Закону України «Про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо порядку проведення земельних торгів)» є правове врегулювання порядку відчуження земельних ділянок та набуття прав на них на конкурентних засадах шляхом визначення законопроектом:
- форми проведення земельних торгів та кола їх суб’єктів;
- особливостей укладання договору про проведення земельних торгів;
- вимог до професійної підготовки ліцитаторів;
- порядку ведення Державного реєстру ліцитаторів з проведення земельних торгів;
- порядку підготовки лотів для продажу на земельних торгах;
- особливостей фінансування підготовки до укладання договорів на земельних торгах;
- вимог до розміру комісії виконавця, реєстраційних та гарантійних внесків учасників;
- умови щодо забезпечення публічності інформації про проведення земельних торгів;
- строків проведення земельних торгів;
- порядку проведення земельних торгів у формі аукціону;
- вимог щодо забезпечення публічності результатів земельних торгів;
Для досягнення визначеної цілі законопроекту пропонується внести зміни та викласти у новій редакції статті 135 – 139 ЗКУ (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3—4, ст. 27; 2006 р., № 21, ст. 170; 2008 р., № 27—28, ст. 253, № 48, ст. 358).

3. Загальна характеристика і основні положення проекту акта
Законопроект складається з п’яти розділів, якими:
- викладаються у новій редакції п’ять статей ЗКУ (статті 135 – 139 Глави 21 «Продаж земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах»);
- запроваджується перехідна норма щодо особливостей підготовка до продажу або передачі у користування на земельних торгах земельних ділянок до розмежування державної та комунальної власності;
- запроваджується перехідна норма щодо збереження чинності кваліфікаційних свідоцтв ліцитаторів з проведення земельних торгів, що були видані до набрання чинності цим Законом, протягом одного року з дати набрання чинності законом;
- встановлюється обов’язок Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня опублікування закону розробити та привести у відповідність із цим законом власні нормативно-правові акти, забезпечити розроблення та прийняття міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, передбачених цим законом, а також забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому закону;
- встановлюється, що закон набирає чинності з дня наступного за днем його опублікування.
Законопроект підготовлено за участі фахівців Державного агентства земельних ресурсів України та Національного університету біоресурсів і природокористування України.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання
У даній сфері суспільних відносин діють наступні законодавчі акти:
- Цивільний кодекс України;
- Земельний кодекс України;
- Господарський кодекс України;
- Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»;
- Закон України «Про землеустрій»;
- Закон України «Про оцінку земель»;
- Закон України «Про Державний земельний кадастр»;
- Закон України «Про приватизацію державного майна»;
- Закон України «Про заставу»;
- Закон України «Про іпотеку».
Також окремі питання проведення ліцензування господарської діяльності щодо проведення земельних торгів регулюються цілою низкою підзаконних нормативно-правових актів, до яких належать постанови Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 № 1698 «Про затвердження переліку органів ліцензування», від 04.07.2001 № 756 «Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності», а також наказ Держкомзему від 08.10.2010 № 724 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності щодо проведення земельних торгів».
Практично усі названі підзаконні нормативно-правові акти у разі ухвалення проекту закону потребуватимуть перегляду або скасування.
Проект не потребує внесення змін до інших законів України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з Державного та місцевих бюджетів. Водночас, законопроект у разі його ухвалення дозволить збільшити надходження від продажу та передачі у користування земельних ділянок державної та комунальної власності на конкурентних засадах, а також стимулюватиме розвиток економіки, поліпшуватиме інвестиційний клімат та сприятиме забезпеченню громадян та суб’єктів господарювання земельними ресурсами.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акту
Законопроект окрім істотного збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів, дозволить покращити стан земельних відносин та надати їм більшої прозорості, відкритості та адекватності, чим сприятиме розвитку національної економіки, підвищенню рівня довіри громадян до держави. Ухвалення законопроекту також дозволить покращити стан виконання судових рішень, що пов’язані зі зверненням стягнень на земельні ділянки, чим забезпечить більш повну реалізацію права на судовий розгляд протягом розумного часу. Висока деталізація процедур проведення земельних торгів дозволить кардинально зменшити рівень корупційних проявів у процесі розпорядження землями державної та комунальної власності.

Народний депутат України В.Л. ТОЛСТЕНКО