A_lex писав: ↑21 травня 2019 12:10
воно є лише підставою для подальшого надання
Якою ще підставою? В рішенні вказано буквально: "передати у приватну власність". Ділянка вже передана.
A_lex писав: ↑21 травня 2019 12:10
спробуйте зареєструвати право лише цим рішенням
Дуальна система реєстрації в нашій країні виникла лише з 2013 року. Тепер дійсно, неможна зареєструвати право без об'єкта (речі), який в нашому випадку створюється за технічкою.
Тепер і виникає питання, якщо ділянка вже передана і за технічкою передаватися не буде (декретне рішення Є підставою для реєстрації права власності), то дозвіл не потрібен. Але 55 ЗУ про землеустрій передбачає ще й згоду (якщо коротко: Власника Користувачу). Але в даному випадку попередній Власник вже розпорядився ділянкою (видав свій правочин - рішення), який не підлягає державній реєстрації, тобто вже чинний, а другий не набув своїх прав - не провів реєстрацію свого права власності за чинним на даний час законодавством. Отже, хто ж надасть згоду на земельну ділянку надану у власність, але право власності на яку не набуто за чинним законодавством? Але за Декретом: "3. Право приватної власності громадян на земельні ділянки,
передані їм для цілей, передбачених статтею 1 цього Декрету, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з
наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю." Строку для "наступної видачі" не встановлено.
Тобто Декретом передбачалося спочатку виникнення права (Рішення), потім його посвідчення
в земельно-кадастрових документах (ні в яких держреєстрах або книгах реєстрації Держактів), а потім вже видача Держакту. Отже й виходить (якщо пом'ятати, що Закон зворотньої сили не має), що Власник є той кому надавалася земельна ділянка. Не дивлячись на те, що право власності нічим не посвідчено окрім самого факту передачі - Рішення. Тобто згоду на відновлення меж, за 55 ЗУ про землеустрій, надавати немає кому бо немає Користувача.