Форум землевпорядників

Denver писав:В 1051 суперфіцій проскакує тільки 4 рази в Додатку №1, і там їх тулять до обмежень.

ну я ж кажу - в кого як... по ЗК і по нормативним актам Держреєстра суперфіцій є видом іншого речового права... ближче до права користування

Шановні колеги. підкажіть будь-ласка. можливо я дію не вірно
земельна ділянка в межах населеного пункту передана в постійне користування підприємству "А " ( землі автомобільного транспорту), на якій планується розмістити тимчасово споруду- мобільний завод по виробництву бетону (промисловість), на частині земельної ділянки
1. Укласти договір суперфіцію ( завірити його ноатіально)
договір укладається з власником земельної ділянки ( власник - міська рада (за погодження з підприємством якому надана земельна ділянка в постійне користування) та зацікавленою особою (суперфіціарієм).
2. Орендна плата надходить на рахунок міської ради чи на рахунок власника земельної ділянки підприємство "А"
3. Розробляється проек відведення земельної ділянки ( на частину де буде розміщено)
4. Чи потрібно рішення ОМС на розміщення мобільного заводу на земельній ділянці підприємства "А"

nataliya-natan писав: 1. Укласти договір суперфіцію ( завірити його ноатіально)
договір укладається з власником земельної ділянки ( власник - міська рада (за погодження з підприємством якому надана земельна ділянка в постійне користування) та зацікавленою особою (суперфіціарієм).
2. Орендна плата надходить на рахунок міської ради чи на рахунок власника земельної ділянки підприємство "А"
3. Розробляється проек відведення земельної ділянки ( на частину де буде розміщено)
4. Чи потрібно рішення ОМС на розміщення мобільного заводу на земельній ділянці підприємства "А"

1. Почему именно суперфиций ? Суперфиций и постоянное пользование - взаимоисключающие явления. Если штука эта мобильная, может поищите более легкие пути: совместная деятельность, непоименованный договор и т.п. ?

Доброго дня, колеги!

Наступна ситуація: в сільської ради є землі сільськогосподарського призначення. Підприємство планує на цих землях побудувати сміттєпереробний завод. Яким чином поступити, робити відводи на громадян, які потім продадуть зем.ділянки підприємству і потім проект по зміні цільового призначення. Чи можливий варіант договору суперфіцію на земельну ділянку? І чи може бути цей договір заключений з сільською радою або все-таки потрібно, щоб ці землі були надані у власність громадян?

Kapitos писав:Підприємство планує на цих землях побудувати сміттєпереробний завод.

А чому не відвести підприємству в оренду зі зміною цільового призначення?

Kapitos писав:варіант договору суперфіцію на земельну ділянку

а міняти цільове для суперфіцію що, вже не потрібно?

Solpadeine писав:міняти цільове для суперфіцію що, вже не потрібно?

Я прошу вибачення, сільська рада вже змінила с/г землі на землі забудови.

Kapitos писав:землі забудови.

можу помилятись, але це ближче до земель промисловості...

та й по санітарним нормам там метрів з 500 точно повинно бути до найближчого об'єкта...

Егор писав:1. Почему именно суперфиций ? Суперфиций и постоянное пользование - взаимоисключающие явления.

А можно подробнее на чем основывается утверждение что, это взаимоисключающие явления?
Я раньше тоже так думал но теперь больше склоняюсь к мысли, что собственник земельного участка при согласовании с постоянным пользователем может заключить договор суперфиция с третьим лицом. Объектом договора будет тот же самый участок, что находится в постоянном пользовании, но договором будет установлено конкретная часть земельного участка на которую распространяется право суперфиция. Можно даже попробовать трехсторонний договор заключить "ОМС-Суперфициарий-постоянный пользователь".
Интересно, как регистратор к этому отнесется?

Aximas писав:А можно подробнее на чем основывается утверждение что, это взаимоисключающие явления ?

Это больше теория.
Суть такая: и одно, и другое право - права "исключительного" пользования. Оба они предусматривают правомочие владения земельным участком (его частью), т.е. допускают ситуацию, когда два лица в одно и то же время, реализуют свое правомочие владения одним и тем же куском земельного участка, что, как видно, невозможно (представьте: я строю ангар на участке на основании суперфиция, оформляю право собственности на ангар, может ли постоянный землепользователь осуществить владение этим куском земли - нет, не может, я его выгоню оттуда и не подпущу к ангару, т.к. у меня есть и собственность на строение и достаточное по объему и содержанию вещное право на часть поверхности).
Владение есть исключительное пользование, с отстранением всех остальных (т.е. только я пользуюсь и все). Одна и та же часть поверхности не может пребывать в "одинаковом" владении двух пользователей. Римляне говорили: "двое не могут сполна сидеть на одном стуле" (физически это возможно, но юридически не допускалось; правда это связано и с разделением в римском праве владения (обладания) на собственно владение и держание, что неизвестно украинскому законодательству). Позднее, в средневековом праве, была отработана концепция "двойного владения", что записали Немецком гражданском кодексе, но нам это тоже не подходит.
Легальный запрет - ст. 116 ЗКУ Земельні ділянки, які перебувають у власності чи
користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів
місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
В этом случае, с учетом того, что написал выше, эту норму можно применять (понятно, что для сервитута она не подходит, его можно).

Если есть желание отстоять обратную позицию, нужно рассуждать так:
Суперфиций - всего на часть участка, а не на весь, поэтому изымать не нужно; суперфиций по своей сути и происхождению есть разновидность сервитутного обременения, потому может свободно сосуществовать с правом постоянного пользования.

Мне по душе вариант 1, но вы можете выбрать сами (может, 3-ий выдумать). Если пойдете к регистраторам, расскажите, че ответят :)

Егор писав:Суперфиций - всего на часть участка, а не на весь

На часть участка у нас могут распространяться только сервитут и субаренда. Объектом суперфиция должен быть весь земельный участок. Мне же часть пятая статьи 116 кажется более чем очевидной - нельзя одновременно передавать участок в пользование двум разным лицами, пусть даже и на разных правах. При попытке регистрации таких прав возникнут "суперечності між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями".

dexter3000 написав:
На часть участка у нас могут распространяться только сервитут и субаренда. Объектом суперфиция должен быть весь земельный участок. Мне же часть пятая статьи 116 кажется более чем очевидной - нельзя одновременно передавать участок в пользование двум разным лицами, пусть даже и на разных правах. При попытке регистрации таких прав возникнут "суперечності між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями".

Сподіваюсь зі мною погодяться формучані, якщо в Державному реєстрі прав відсутнє зареєстроване обтяження, то власник земельної ділянки має право нею розпоряджатись на свій розсуд в межах відповідної категорії та з урахуванням добросусідства.
Щодо суперфіції частини земельної ділянки, то ситуація більш ніж цікава - як сторони та нотаріус визначили яка частина земельної ділянки фізично передана суперфіціарію. Зазначене питання спонукає до відповіді а точніше дій: 1. технічна документація з землеустрою щодо поділу земельної ділянки; 2. Реєстрація права власності на 2 ділянки; 3. Укладання договору суперфіції щодо бажаної земельної ділянки. Ось тут і реєструється як обмеження.

Міа писав:фізично передана суперфіціарію

Фізично ділянка, на мою думку, не передається. Вона так і залишається у власника. Встановлюється право на частину ділянки. Найлогічніше було б зробити

Стаття 55-1. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту

, але чогось законодавець не передбачив тут інших прав.

Сергій 64 написав:
але чогось законодавець не передбачив тут інших прав.

Пропонувалась стаття 56 ЗУ «Про землеустрій», а чому таким чином - щоб у подальшому уникнути проблем по реалізації частини 2 статті 417 Цивільного кодексу України, а саме
«2. Якщо знесення будівлі (споруди), що розміщена на земельній
ділянці, заборонено законом (житлові будинки, пам'ятки культурної
спадщини тощо) або є недоцільним у зв'язку з явним перевищенням
вартості будівлі (споруди) порівняно з вартістю земельної ділянки,
суд може з урахуванням підстав припинення права користування
земельною ділянкою постановити рішення про викуп власником будівлі
(споруди) земельної ділянки, на якій вона розміщена, або про викуп
власником земельної ділянки будівлі (споруди), або визначити умови
користування земельною ділянкою власником будівлі (споруди) на
новий строк."
стаття входить у главу 34 ЦК яким регулюється суперфіція.

dexter3000 писав:На часть участка у нас могут распространяться только сервитут и субаренда

Ага, ну с т.з. Закона о кадастре (то, что можно зарегить), так уж точно.
Вот, у Вас, кстати, спрошу: а аренда ? почему субаренда может на часть, а аренда - нет ? :)
Я выше, когда рассматривал этот вариант оговорился, что суперфиций иногда рассматривают как разновидность сервитута, типа из этого можно и исходить.
Строго говоря, суперфиций это обременение права а не участка (как и любое другое ограниченное вещное право). Территориально, оно может в натуре охватывать как участок в целом, так и его какую либо "часть" (пусть и не отображенную в кадастре). Это если с т.з. цивилистики.
Ну, опять же, на двух разных правах можно "передать" участок - аренда (пост.польз.) и сервитут.

[upd=1367864757][/upd]

Сергiй64 писав:Фізично ділянка, на мою думку, не передається. Вона так і залишається у власника. Встановлюється право на частину ділянки. Найлогічніше було б зробити

Что Вы имеете в виду под физически ? Владение земельными участками можно рассматривать как условность. В руки участки не передаются (даже символически не передаются ключи, в лучшем случае акт передачи арендованного участка, но его значение спорно). Передачу владения символизирует запись о вещном праве. Если так, то очень даже передается. Да и застроить участок, не "получив" его как-то сложно будет суперфициарию.

[upd=1367864850][/upd]

Міа писав:Пропонувалась стаття 56 ЗУ «Про землеустрій», а чому таким чином - щоб у подальшому уникнути проблем по реалізації частини 2 статті 417 Цивільного кодексу України

Интересно, какие проблемы могли бы быть ?
Может, Вы знаете, почему субаренду указали, а аренду нет ? :)

Егор писав:Что Вы имеете в виду под физически ?

Та це я просто відповідав попередньому дописувачу.

Егор писав:Владение земельными участками

На мою думку володіння земельною ділянкою - це взагалі щось нереальне. Це те саме, що я сказав би , що я володію куском неба, частиною Сонця, чи половиною Місяця. І , взагалі, як би ми не міряли цю землю, які документи ми б не складали, які б закони чи постанови не приймались, земля буде існувати незалежно від цього всього.

Сергiй64 писав:На мою думку володіння земельною ділянкою - це взагалі щось нереальне. Це те саме, що я сказав би , що я володію куском неба, частиною Сонця, чи половиною Місяця. І , взагалі, як би ми не міряли цю землю, які документи ми б не складали, які б закони чи постанови не приймались, земля буде існувати незалежно від цього всього.

В отличие от названных Вами феноменов, земельные участки полностью удовлетворяют критериям, предъявляемым к вещам.
Они пространственно и качественно индивидуализированы и доступны человеческому господству.
Поэтому владение землей, безусловно, возможно. Исторически, скорее всего, именно из такого владения (на ager publicus) вырос весь институт владения.
Другой вопрос, что оно есть условность. Не нужно физически сидеть на земле, чтобы господствовать над ней. Как по мне, владение участками подтверждается записями в публичных реестрах и не иначе.

dexter3000 писав:На часть участка у нас могут распространяться только сервитут и субаренда. Объектом суперфиция должен быть весь земельный участок.

А что Вы скажите об этом, думаю вполне логично изложено:
"Підстави набуття і зміст права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) регулюються ст.102-1 Земельного кодексу України.
Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі-Порядок), суперфіцій віднесено до обмежень щодо користування земельною ділянкою згідно додатку 33 «Земельний сервітут, емфітевзис, суперфіцій та інші обмеження щодо користування земельною ділянкою», код обмеження 08 згідно переліку обмежень щодо використання земельних ділянок (додаток 6). Відомості про обмеження у використанні земель вносяться до Державного земельного кадастру відповідно пункту 23 Порядку.
Згідно вимог статті 110 Земельного кодексу України обмеження у використанні земельної ділянки можуть бути встановлені як на земельну ділянку, так і на її частину......"

Егор писав:доступны человеческому господству

Егор писав:владение землей, безусловно, возможно

Возможно я и ошибаюсь, но считаю это заблуждением. Мое мнение идет вразрез с общепринятой точкой зрения, но я твердо убежден, что не может такое существо как человек претендовать на владение землей.

Сергiй64 писав:Возможно я и ошибаюсь, но считаю это заблуждением. Мое мнение идет вразрез с общепринятой точкой зрения, но я твердо убежден, что не может такое существо как человек претендовать на владение землей.

Скорее всего, Вы и не ошибаетесь вовсе. Просто с какой мы точки зрения рассуждаем: политической, идеологической, социо-культурной, экономической, юридической ?
В гражданском праве владение землей - возможно.
Ведь и другими дарами природы очень даже можно владеть, осуществлять право собственности и т.п.

Егор писав:Вот, у Вас, кстати, спрошу: а аренда ? почему субаренда может на часть, а аренда - нет ? :)

Стаття 3. Об'єкти оренди землі
Об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
Мой ответ - потому что. Закон не допускает такой возможности.

ValD писав:Згідно вимог статті 110 Земельного кодексу України обмеження у використанні земельної ділянки можуть бути встановлені як на земельну ділянку, так і на її частину......"

Суперфиций и эмфитевзис являются не ограничениями (обмеженнями) в использовании участков, а отягощениями (обтяженнями) права собственности на участок. Поэтому упоминание статьи 110 ЗКУ в данном случае неуместно. Ограничения в использовании земель (физический запрет на ведение каких-либо видов деятельности на участке) и отягощения прав (наличие прав третьих лиц в отношении участка) - это, как говорят в Одессе, две большие разницы.

Сергiй64 писав:На мою думку володіння земельною ділянкою - це взагалі щось нереальне.

Владение (фактическое обладание) — расположение вещи, затрудняющее пользование ею всеми людьми, кроме владельца, одно из правомочий собственности. Отгородив участок забором и владея ключами от калитки мы начинаем владеть этим участком со страшной силой, даже не используя его по назначению. Strax

Сергiй64 писав:Мое мнение идет вразрез с общепринятой точкой зрения, но я твердо убежден, что не может такое существо как человек претендовать на владение землей.

Блаженны кроткие, ибо они наследуют землю (Евангелие от Матфея; Глава 5; Нагорная проповедь)

Spoiler

Под словом кроткие разумеются тихие, смиренные, незлобивые, скромные, смирные. Таким людям противоположны суровые (χαλεποί), раздраженные (πικροί), дикие (άγριοι). По Августину "кроткие суть те, которые уступают бесстыдным делам (improbitatibaus) и не противятся злу, но побеждают зло добром" (Рим. 12:21). Греческое πραύς или πράος значит тихий, спокойный, кроткий, мягкий, милостивый. Наблюдение кротких людей доступно всем, и потому смысл слова кроткие (πραεϊς) не представляет особенных затруднений. Зато объяснение дальнейшего выражения: они наследуют землю, представляет большие трудности, потому что тут возникают следующие вопросы: какую землю? Почему землю наследуют именно кроткие? Такие вопросы предлагал Златоуст. "Какую землю? скажи мне. Некоторые говорят, что — духовную. Но это неправда, потому что в Писании мы нигде не находим упоминания о духовной земле. Но что же это значит? Христос здесь чувственную награду установил, как и Павел". Какая здесь именно разумеется чувственная награда или земля, Златоуст ближе не объясняет. Некоторый свет на эти слова Христа бросает обстоятельство, что слова Его почти буквально сходны с словами Пс. 36:11: "А кроткие наследуют землю" (οι δε πραεις κληρονομήσουσιν γην — LΧΧ). В псалме еврейском и у LXX слово "землю" употреблено без артикля (вообще землю, неизвестно какую). В Евангелии — с артиклем. Замечательно, что выражение: наследуют землю повторяется в псалме несколько раз (ст. 9, 11, 22, 29, 34), и слово земля употребляется в том же неопределенном значении, как и у евангелиста. В псалме уповающие на Господа, кроткие, праведники, непорочные и проч. противопоставляются злодеям, людям лукавым, делающим зло, нечестивым, беззаконникам. Речь об истреблении (на земле) злодеев, которые, "как трава, скоро будут подкошены и, как зеленеющий злак, увянут", "истребятся" с своим потомством. "Видел я", говорит псалмопевец, "нечестивца грозного, расширившегося, подобно укоренившемуся многоветвистому дереву; но он прошел, и вот нет его; ищу его и не нахожу". Следовательно, главная мысль псалма заключается в том, что нечестивые будут заменены праведными и в этом смысле наследуют землю. Можно думать, что и Спаситель говорил в том же смысле. Он говорил не о том, что кроткие наследуют святую землю, Палестину, а вообще землю, сделаются хозяевами земли, вселенной. История оправдывает такое пророчество. Христиане, усвоившие себе христианские идеалы кротости, незлобивости, смирения, действительно наследовали землю, которая прежде занята была нечестивыми (язычниками); процесс этот продолжается до настоящего времени и неизвестно когда окончится. Οι πτωχοί τω πνεύματι и πραεϊς не суть синонимические термины.

dexter3000 писав:Суперфиций и эмфитевзис являются не ограничениями (обмеженнями) в использовании участков, а отягощениями (обтяженнями) права собственности на участок.

взагалі-то на сьогодні сервітут та суперфіцій з точки закону про реєстрацію є іншим речовим правом morgayu в одній категорії з орендою та постійним користуванням...

Solpadeine писав:взагалі-то на сьогодні сервітут та суперфіцій з точки закону про реєстрацію є іншим речовим правом morgayu в одній категорії з орендою та постійним користуванням...

Уговорили. Посыпаю голову пеплом - "інші речові права". Но уж никак не "ограничения". facepalm

dexter3000 писав:Мой ответ - потому что. Закон не допускает такой возможност

Понял. Я просто имел в виду "истинную причину". Ведь субаренда это и есть по своей сути аренда. Мне кажется, сложно это отрицать.

dexter3000 писав:Ограничения в использовании земель (физический запрет на ведение каких-либо видов деятельности на участке) и отягощения прав (наличие прав третьих лиц в отношении участка) - это, как говорят в Одессе, две большие разниц

С точки зрения законодательства (особенно - земельного) - не однозначное утверждение. Например, часть "ограничений", названных в ч.2 ст. 111 ЗКУ на поверку могут оказаться ни чем иным, как сервитутами (обременениями). Например, "умови надавати право полювання, вилову риби, збирання
дикорослих рослин на своїй земельній ділянці в установлений час і в установленому порядку" (вряд ли это "ограничение" касается всего общества в целом, речь идет о сервитутном обременении права собственности в пользу определенного субъекта). В связи с этим вопрос, нужно ли их регисть в кадастре, или достаточно просто регистрации соответствуюшего сервитутного права.....

Solpadeine писав:взагалі-то на сьогодні сервітут та суперфіцій з точки закону про реєстрацію є іншим речовим правом morgayu в одній категорії з орендою та постійним користуванням...

То, что они ялвяются вещными правами (на чужую вещь) никак не мешает им в то же время быть обременениями права собственности

Егор писав:никак не мешает им в то же время быть обременениями права собственности

і яким же чином вони обтяжують?

ані суперфіцій, ані сервітут не заважають власнику розпорядитись своєю земельною ділянкою - подарувати, продати, та ін...

Форум землевпорядників

Суперфіцій