Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Зміни до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року №376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за №391/17686, що додаються.
2. Голові Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, начальникам головних управлінь Держкомзему в областях, містах Києві і Севастополі, державним підприємствам, що належать до сфери управління Держкомзему, забезпечити неухильне виконання цього наказу.
3. Юридичному департаменту (Яроцька Е.М.) та Департаменту земель несільськогосподарського призначення і землеустрою територій (Краснолуцький О.В.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
Голова комісії
з проведення реорганізації А.М. Кадомський
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державного комітету
України із земельних
ресурсів
від «___»________2011 №___
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
«___»_____________ 2011 р.
за №_______________
Зміни до Інструкції
про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками
1. У розділі І:
1.1. В абзаці другому пункту 1.3 слова «та топографо-геодезичних робіт» виключити.
1.2. Абзац п’ятий пункту 1.3 викласти в такій редакції:
«межа земельної ділянки – сукупність умовних ліній, що утворюють замкнений контур і розмежовують земельні ділянки».
2. У розділі ІІ:
2.1. Пункт 2.1 викласти в такій редакції:
«2.1. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі договору, укладеного між замовником та виконавцем цих робіт.
Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).»
2.2. В абзаці третьому пункту 2.6 після слів «викопіювання з» доповнити слово «чергового», а слова «з бази даних автоматизованої системи державного земельного кадастру (далі – АС ДЗК)» виключити.
2.3. Абзац другий пункту 2.8 після слів «необхідних для виконання робіт» доповнити словами «відомості про власників (користувачів) суміжних земельних ділянок».
2.4. Абзац шостий пункту 2.8 після слова «матеріали» доповнити словом «польових».
3. У розділі ІІІ:
3.1. Пункт 3.1 викласти в такій редакції:
«3.1. Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками.
Межовий знак (додаток 3) – конструкція, яка складається з чотирьох деталей:
- деталь 1 – металева марка у формі кола діаметром 50 мм та товщиною 1 мм. У центрі марки розміщений отвір для кріплення з допомогою закладної дюбель-основи (деталь 3) та стержня фіксуючого (деталь 2). За периметром кола угорі виконується напис "МЕЖОВИЙ ЗНАК", унизу - "Україна". Під отвором нанесений номер межового знака з десяти символів, вище отвору нанесений унікальний ідентифікаційний штрих-код;
- деталь 2 – стержень фіксуючий червоного кольору довжиною 127 мм, виготовлений з особливо витривалого полімеру;
- деталь 3 – закладна дюбель-основа довжиною 120 мм та діаметром основи 60 мм, виготовлена з особливо витривалого полімеру;
- деталь 4 – стовпчик установочний (у розрізі хрестовидний) висотою 500 мм з діаметром верхньої основи 60 мм, виготовлений з особливо витривалого полімеру.
Межовий знак у скомплектованому вигляді призначений для закріплення меж земельних ділянок на ґрунтовому покриві.
У разі закріплення меж земельних ділянок, які збігаються із шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами, а також на асфальтованій або бетонній поверхні, стовпчик установочний (деталь 4) не використовується, а закладна дюбель-основа (деталь 2) встановлюється в отвір у твердій поверхні, який робиться для встановлення межового знака.»
3.2. Пункт 3.3 виключити.
3.3. Пункт 3.4 викласти в такій редакції:
«3.4. Закладка межового знака при закріпленні меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на ґрунтовій поверхні здійснюється на глибину, що дорівнює довжині стовпчика установочного таким чином, щоб на поверхні залишалась верхня основа з металевою маркою.
Закладка межового знака при закріпленні меж земельної ділянки, які збігаються із шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами, а також на асфальтованій або бетонній поверхні, здійснюється на глибину, що дорівнює довжині закладної дюбель-основи таким чином, щоб на поверхні залишалась верхня основа з металевою маркою.»
3.4. В абзаці третьому пункту 3.9 слова «у зв’язку зі створенням перешкод для руху пішоходів і транспортних засобів» виключити; після слів «можуть позначатися» доповнити словами «плавучими буями».
3.5. Пункт 3.13 викласти в такій редакції :
«3.13. Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки або уповноваженої ним особи.
При виконанні цих робіт можуть бути присутні власники (користувачі) суміжних земельних ділянок або уповноважені ними особи.»
4. У розділі V:
4.1. У підпункті 5.7.2 пункту 5.7 слова «вид межового знака» виключити.
5. У додатку 2:
5.1. У формі таблиці «Список межових знаків, переданих на зберігання» колонку «Вид знака» виключити.
5.2. У формі «Кроки межового знака №__» рядок «Вид межового знака» виключити.
6. Додаток 3 викласти в новій редакції, що додається.
7. Додатки 4, 5 виключити.
Директор Департаменту земель
несільськогосподарського
призначення та землеустрою
територій О.В. Краснолуцький
АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
до проекту наказу Державного комітету України із земельних
ресурсів «Про затвердження Змін до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками»
1. Визначення проблеми, яку буде розв’язано шляхом державного регулювання
1.1. Причини та умови виникнення проблеми
Згідно із статтею 1 Закону України «Про землеустрій» межування земель - комплекс робіт із встановлення чи відновлення в натурі (на місцевості) меж адміністративно-територіальних утворень, меж земельних ділянок власників, землекористувачів, у тому числі орендарів, із закріпленням їх межовими знаками встановленого зразка.
Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 №376 «Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками» визначено порядок виконання робіт щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), а також три види межових знаків для закріплення меж земельних ділянок на різних типах поверхонь.
Проте, використання межових знаків, види яких затверджені вказаним Наказом, вимагає значних матеріальних витрат на їх виготовлення, транспортування, зберігання та встановлення. У зв’язку з цим виникла необхідність зміни виду межових знаків з метою їх уніфікації, здешевлення виробництва та транспортування і максимального спрощення робіт по встановленню межових знаків.
1.2. Обґрунтування неможливості розв’язання проблеми за допомогою чинного регуляторного акта
Затверджені наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 №376 види межових знаків потребують зміни з метою здешевлення їх виробництва і спрощення виконання робіт по встановленню межових знаків.
1.3. Суб’єкти, на яких проблема справляє негативний вплив
Власники та користувачі земельних ділянок.
2. Цілі державного регулювання
Проект наказу Держкомзему «Про затвердження Змін до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками» (далі – Проект наказу) спрямований на вдосконалення порядку встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) і закріплення їх межовими знаками та зміну виду межового знака з метою максимального його здешевлення та спрощення використання.
Цілями прийняття Проекту наказу є:
– реалізація положень статті 106 Земельного кодексу України та статті 55 Закону України «Про землеустрій»;
– вдосконалення порядку встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками встановленого зразка;
– зміна виду межових знаків;
– встановлення дієвого механізму реалізації законодавчо встановленої вимоги щодо закріплення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка;
– посилення гарантій державного захисту прав власників та користувачів земельних ділянок;
– забезпечення можливості контролюючим органам здійснювати контроль за дотриманням земельного законодавства в цій частині та вживати необхідних заходів реагування.
3. Визначення та оцінка прийнятних альтернативних способів досягнення цілей, аргументація переваг обраного способу
Існують наступні альтернативи врегулювання питання щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками встановленого зразка:
1) збереження так званого «статусу-кво», що, однак, не розв’яже вищевказаної проблеми;
2) вдосконалення порядку встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, зміна виду межових знаків. Зазначене позитивно вплине на реалізацію землевласниками та землекористувачами своїх прав на земельні ділянки, призведе до зменшення кількості судових позовів та земельних спорів, підвищить інвестиційну привабливість земель України.
Таким чином, єдиним способом вирішення вищезазначених проблем є прийняття Проекту наказу. Такий спосіб відповідає вимогам чинного законодавства та потребам у вирішенні проблеми.
4. Опис механізмів і заходів, які забезпечать розв’язання проблеми шляхом прийняття запропонованого регуляторного акта
Проектом наказу передбачається затвердити Зміни до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками, якими врегульовуються наступні питання:
- вдосконалення порядку встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), визначення порядку закріплення меж земельних ділянок межовими знаками,визначення порядку відновлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості);
- зміни видів межових знаків.
5. Обґрунтування можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта
Прийняття Проекту наказу вирішить наступні питання:
реалізація положень частини 2 статті 106 Земельного кодексу України та статті 55 Закону України «Про землеустрій»;
визначення виду межових знаків та встановлення вимог до межових знаків;
встановлення дієвого механізму реалізації законодавчо встановленої вимоги щодо закріплення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка;
посилення гарантій державного захисту прав власників та користувачів земельних ділянок;
забезпечення можливості контролюючим органам здійснювати контроль за дотриманням земельного законодавства в цій частині та вживати необхідних заходів реагування.
Ризику впливу зовнішніх факторів на дію регуляторного акта немає.
Реалізація вимог запропонованого регуляторного акта не потребує додаткових витрат із Державного бюджету України.
6. Очікувані результати прийняття акта
Аналіз вигод і витрат
Вигоди
Витрати
Для держави:
встановлення дієвих механізмів реалізації вимоги щодо визначення порядку встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками встановленого зразка;
посилення гарантій державного захисту прав власників та користувачів земельних ділянок;
забезпечення можливості контролюючим органам здійснювати контроль за дотриманням земельного законодавства в цій частині та вживати необхідних заходів реагування
витрати із державного та місцевих бюджетів відсутні
Для суб’єктів господарювання:
посилення гарантій державного захисту прав власників та користувачів земельних ділянок;
зменшення кількості судових позовів та земельних спорів
додаткові витрати відсутні
Для населення:
посилення гарантій державного захисту прав власників та користувачів земельних ділянок;
зменшення кількості судових позовів та земельних спорів
додаткові витрати відсутні
7. Обґрунтування строку чинності регуляторного акта
Постійно з дня набрання ним чинності.
Оскільки Проект наказу спрямований на врегулювання питання щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками встановленого зразка, необхідність у його дії є постійною. Тому строк дії цього наказу необмежений.
8. Визначення показників результативності регуляторного акта
Прогнозні значення показників результативності Проекту наказу:
– розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов’язаних із дією акта фактично не змінюватиметься;
– кількість суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта необмежена;
– розмір коштів та час, що витрачатимуться суб’єктами господарювання та/або фізичними особами, пов’язаними із виконанням вимог акта не змінюватимуться;
– рівень поінформованості суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта – високий. З цією метою здійснюється підготовка листів-роз’яснень, статей у журналі «Землевпорядний вісник»; проект регуляторного акта розміщено у мережі Інтернет на офіційному веб-сайті Держкомзему:
http://www.dkzr.gov.ua.
9. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності акта
Базове відстеження результативності Проекту наказу здійснюється до дня набрання ним чинності шляхом збору пропозицій і зауважень до нього та їх аналізу.
Повторне відстеження результативності регуляторного акта планується здійснити через рік після набрання ним чинності, у результаті якого відбудеться порівняння показників базового та повторного обстеження. У разі виявлення неврегульованих та проблемних питань шляхом аналізу якісних показників дії регуляторного акта, ці питання будуть врегульовані шляхом внесення відповідних змін.
Періодичне відстеження здійснюватиметься раз на три роки. Установлені кількісні та якісні значення показників результативності акта порівнюватимуться зі значенням аналогічних показників, що будуть встановлені під час повторного відстеження.
Відстеження результативності регуляторного акта проводитиметься Держкомземом протягом усього строку дії регуляторного акта шляхом:
– аналізу звітів і статистичних даних відповідних структурних підрозділів Держкомзему та Центру ДЗК;
– розгляду пропозицій та зауважень, що надходитимуть до Держкомзему.
Відстеження будуть узагальнюватись та, у разі необхідності, вноситись у якості пропозицій до плану діяльності Держкомзему на відповідний рік.
Голова Комісії
з проведення реорганізації
Державного комітету України
із земельних ресурсів А.М. Кадомський