Kitsmaniuk писав: ↑17 жовтня 2019 09:28
оскільки в проекті внесення змін до законоодавчих актів поняття акту-приймки передачі межових знаків на зберігання знімається з порядку денного, а норми статті 198 ЗКУ залишаються не змінними - звідси знову може виникнути колізія - його нема, але він має бути.... Що тоді?
це моя особиста думка... розпочну так, є така приказка - собаки гавкають, а караван іде- це до того, що багато процесів які здається пов’язані, але проходять окремо от і тут ділянка є об’єктом з моменту присвоєння їй кадастрового номера, тобто реєстрації в ДЗК, а ніяк з моменту встановлення меж, а стаття 198 ЗКУ визначає "1.Кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок" .
а п. 2. Кадастрова зйомка включає:
а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки;
б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами;
в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості;
г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі;
ґ) виготовлення кадастрового плану.
Хоча я в це не вірю, але можливо в головах законотворців прояснення. Тобто ПЗ для формування (реєстрації) ділянки в ДЗК та об’єкта цивільних прав, а ст. 198 ЗКУ то вже ТД встановлення та відновлення меж. В законопроекті відсутні також в ст. 50 Про землеустрій і матеріали перенесення ЗД на місцевість і інші.
Тобто крім Проекту Землеустрою потрібна буде ТД щодо встановлення меж ЗД для виносу в натуру та закріплення меж, у користувача ЗД на руках будуть всі необхідні документи про межі ЗД, в тому числі і АКТ приймання передачі межових знаків з погодженням меж суміжними землекористувачами. Виносити ділянку на місцевість і закріплювати межі межовими знаками буде власник (користувач) після реєстрації права (власності) на ЗД згідно інструкції встановлення межових знаків.
Водночас вважаю, що право на земельну ділянку не залежить від того чи передано межові знаки та закріплено межі ЗД бо відповідно ст. 198 ЗКУ - Кадастрова зйомка це комплекс робіт, який в часовому просторі виходить за межі затвердження ПЗ та реєстрації ЗД в ДЗК, а завершується в момент передачі межових знаків на зберігання саме власнику ЗД бо на момент затвердження ПЗ і навіть до моменту реєстрації в Реєстрі Речових Прав це лише замовник і відповідно погоджувати межі не може, бо інакше, якщо теоретично суміжні власники погоджують межі то вони порушують право майбутнього власника. А проводити роботи щодо встановлення межових знаків та погодження меж з власниками суміжних земельних ділянок після внесення інформації в ДЗК і до моменту затвердження сумнівно.
Це пояснює те що Акт приймання передачі межових знаків відповідно до закону та Інструкції №376 включається в ДЗ після закріплення меж ЗД межовими знаками (абзац 10 п. 2.8 інструкції 376) на підставі розробленої та затвердженої ДЗ (п. 2.1 інструкції 376). І в Інструкції №376 прописано механізм та порядок погодження меж земельної ділянки (п. 3.12. інструкції 376) ну і див. саму форму АКТУ приймання-передачі межових знаків на зберігання (додаток 2 Інструкції №376)
Звичайно це може ускладнити (але це залежить від свідомості нас і решти)
Був час коли вимагали розробляли ПЗ та ТД, але про ті часи надіюсь будуть тільки згадки, бо батьки нашої ЗЕМЕЛЬНОЇ РЕФОРМИ вже дякувати богу на заслуженому відпочинку, а продовжувати онукам.
Ну і щодо грубого порушення щодо непогодження меж ЗД то якщо не помиляюсь на початку нашої реформи (земельної) процедура видачі Акта власності (чи то на право) на землю передбачала видачу цього ДОКУМЕНТА після винесення на місцевість (в натуру) ЗД і якщо межі не погоджені то це проблема і такий АКТ а звідси і право на ЗД могли скасувати, але зараз процедура дещо логічніша і прописана в Законах України, а щось вигадувати не потрібно.
Зараз у всесвіті 2019 рік (від народження Христа) тому декому потрібно щось робити із своєю свідомістю, яка десь блукає, можливо і в 1917 р.) Можливо я щось пропустив, бо за станом здоров’я випав уже як на один рік із землевпорядного життя
