Форум землевпорядників

gps_nik писав:Таки дійсно можна закінчувати..

Чет я не понял, что за грустная тема.
Квазигеоид в Балтийской системе высот 77года от НИИГК, который еще и уточняется, разве не существует в природе?

Oleksandr писав:В Інеті є поважні ресурси з моделями на цілу Кулю, які будуються гравіметричними засобами

ви напевно маєте на увазі EGM2008? але для EGM2008 можна буде визначити лише ортометричну висоту.

Oleksandr писав:P.S.2. Никогда НЕ используйте параметры Гельмерта из файла Datums.ini ни в контроллерах ни в программах постобработки

Уважаемый Александр опубликуйте на форуме или отправьте в личку параметры Гельмерта, которые Вы рекомендуете.

[upd=1369744069][/upd]
Треба допомога !
Перерахуйте геоцентричні координати у СК42.
X : 3580131.38721215
Y : 1963472.53589273
Z : 4883634.5659

vovaz писав:Перерахуйте геоцентричні координати у СК42.X : 3580131.38721215Y : 1963472.53589273Z : 4883634.5659

а геоцентричні координати для якого еліпсоїда?

Parcel писав:а геоцентричні координати для якого еліпсоїда?

Мабуть для WGS 84, це координати VRS.

vovaz писав:Мабуть для WGS 84, це координати VRS.

значить нічого не вийде

Шановні, а звідки у вас впевненість, що ці цифри будуть цікаві ВСІМ підписчикам цієї гілки? Чи у вас ПП не працює? Ushas

vovaz, спілкуйтесь з тим, хто Вам допоміг в ПП (stopkhay же Вам справедливо нагадав), не порушуйте Правила форуму (п. 5.2) NoNo

stopkhay писав:Чи у вас ПП не працює?

людина хоче отримати допомогу не персонально від мене, а від усіх, хто читає цю гілку і міг би допомогти
краще поясність vovaz-у в чому проблема

Parcel писав:людина хоче отримати допомогу не персонально від мене, а від усіх, хто читає цю гілку

Так може мова йшла не про просьбу допомогти, а про відповідь на неї... morgayu
Так само і персонально подякувати того, хто допоміг краще через ПП... І додаткові запитання задати...

Parcel писав:краще поясність vovaz-у в чому проблема

Я не бачу у повідомленні vovaz-а проблеми. Він просить перерахувати координати з одного вигляду в інший, вказуючи при цьому систему координат 1942 р.

Між строчок, можна здогадатися, що так звані "геоцентричні", які правильно було би назвати декартові координати витягнуті з рінекс-файлу віртуальної станції. Також можна здогадатися, що цей файл отриманий від ЗакПОСа. Якщо припущення вірні, то це координати в системі ETRS89, і для переходу:
1. до УСК потрібно застосувати параметри переходу, що опубліковані на сайті ЗакПОСУ, обрати еліпсоїд Красовського, обрати бажану проекцію
2. до СК-63 колись був перерахунок на сайті ЗакПОСу (чи він працює для території саме цієї віртуальної точки потрібно уточнити у оператора)
3. до СК-42 можна перейти або виконавши перерахунок з СК-63 шляхом переходу із зони в зону (на інший осьовий і додавши відповідні зсуви) або виконавши перехід по полю НДІГК з УСК2000
Якщо потерті адміністратором плоскі прямокутні координати, що призначалися vovaz-у було отримано напряму (без перетворення з системи в систему) вони будуть містити помилку до 100м в плані.

Там де виконується замовлення VRS є чудова інструкція. Дуже корисно почитати перед виконанням робіт.

stopkhay писав:або виконавши перехід по полю НДІГК з УСК2000

дай дай дай дай дай
ну ви ж знаєте, що його у нас нема, а http://dgm.gki.com.ua/ua/pererahunok-koordinat не працює поки що

stopkhay писав:Я не бачу у повідомленні vovaz-а проблеми.

Для меня все три способа недоступны.

Прошу вибачення шановного товариства, чомусь забував повідомити про послугу обчислення даних від System.NET послугу обчислення даних від System.NET Якщо ваші спостереження виконані в межах 80 км від базових станцій цієї мережі, ви можете скористатися цією послугою. На вхід подається файл спостережень у форматі RINEX який має містити спостереження лише на 1 пункті у випадку статичних спостережень (можна загружати до 3-х файлів для одного і того самого пункту) або 1 і більше у випадку кінематичних спостережень. На виході користувач отримає координати свого пункту, обчислені в УСК-2000 (в тому числі і висота), в проекції Гауса-Крюгера 6 зони.
Поки що технічні можливості не дозволяють створювати різні СК, але це буде подолано в другій половині 2013 року.

stopkhay писав:Прошу вибачення шановного товариства, чомусь забував повідомити про послугу обчислення даних від System.NET послугу обчислення даних від System.NET Якщо ваші спостереження виконані в межах 80 км від базових станцій цієї мережі, ви можете скористатися цією послугою. На вхід подається файл спостережень у форматі RINEX який має містити спостереження лише на 1 пункті у випадку статичних спостережень (можна загружати до 3-х файлів для одного і того самого пункту) або 1 і більше у випадку кінематичних спостережень. На виході користувач отримає координати свого пункту, обчислені в УСК-2000 (в тому числі і висота), в проекції Гауса-Крюгера 6 зони.
Поки що технічні можливості не дозволяють створювати різні СК, але це буде подолано в другій половині 2013 року.

Какая оценка точности + цена?

Оцінка точності залежатиме від якості даних, доступ зареєстрованим користувачам поки що вільний (халява)

stopkhay писав:Оцінка точності залежатиме від якості даних

Від якості яких даних(користувача, бази)? Скільки часу для такої операції потрібно стояти та точці наприклад у статиці?

kievpol писав:Скільки часу для такої операції потрібно стояти та точці наприклад у статиці?

Спостереження потрібно виконувати так само, якби ви власноручно виставили базові станції. Це стосується і часу спостережень. Двохчастотником я обробляв 20-ти хвилинні дані з точністю 2-3 см

stopkhay писав:Двохчастотником я обробляв 20-ти хвилинні дані з точністю 2-3 см

Чисто теоретичне питання. З якого часу тривалисть стостережень вже не впливає на точнічть вимірів?
У росіян існує думка, що з 3.5 годин.
У деяких спеціалізованих часописах бачимо цифри від 3 до 5 годин.
Навіть не зважаючи на аномальні геомагнітні, іоносферні та тропосферні явища
Цікава особисто Ваша професійна думка.

Тривалість спостережень повязана з довжиною вектора, що вимірюється. В принципі для двохчастотних спостережень вектора 20 - 30 км вже після 1 години спостережень при нормальних умовах (видимість неба, мультіпас і т.ін) покращення результатів добитися важко. Це із того, що я бачив. Якщо існують перешкоди для спостережень то години спостереежнь може не вистачити, оскільки певні супутники будуть закриті. Всі статичні спостережння, в принципі не піддаються прогнозу якості. Якщо я поїду виконувати визначення в Луганськ, я буду спостерігати 20 км вектор 30-40 хв, під Києвом теж саме я буду робити протягом 20 хв, тому що їхати переробляти ближче))

Не треба лякатися "подвійного дна" у питання. У 2004 році не тільки Ви і я вважали, що у ГНССі, як у сексі- чим довше, тим краще. Але починаючи з 2011 року світова наука почала впевнюватися, що спостереження більше 6 годин вже починаютиь давати поміхи, повязані з тектонікою як місця спостереження, так і місць розташування наземного сектору той чи іншої системи ГНС

[upd=1372694076][/upd]

stopkhay писав:Якщо я поїду виконувати визначення в Луганськ, я буду спостерігати 20 км вектор 30-40 хв, під Києвом теж саме я буду робити протягом 20 хв, тому що їхати переробляти ближче))

Відповідь ПРАКТИЧНА. Але я чекав на СУТО ТЕОРЕТИЧНУ. Якщо б Ви поїхали, скажемо у Пекін чи Ріо-де Жанейро...
Це не стьоб, це дійсно фаховий інтерес, бо читаючи деякі видання є бажання запитати у фахівця, яким, хто б там що б не казав, я Вас вважаю...
Бо досвід у Вас у ГНСС дійсно, на порядки вище від мого.
Зовсім забув уточнити.
Питання стосувалося "довгих" баз.
Тобто, починаючи з 1000 км.
Бо на коротких, до 100 км, дійсно на 2-частотах достатньо 15 хвилин.

Переформулюю питання.
Ви з приладом та інтернетем опинилися на незнайомій ділянці Землі. Скільки часу Вам потрібно, щоб знати з геодезичною точністю місцезнаходження приладу ( і прі нём)

[upd=1372696496][/upd]
Мабуть, знову не зовсім правильно.
Это типа из вопросов на засыпку. Все зависит и от мультисистемности приемника и от места, координаты которого нужно определить. Но все равно- не более 3.5 часов. Потом - шум.
А к чему я все этот начал.
Наверное не стоило.
Но уж больно задели ограничения, выраженные в конкретных цифрах десятков километров для двухчастотников.
У мультичастотников НЕТ ограничений по расстоянию.
Не было их никогда. Нет . И не будет.
Есть программы, которые планируют наблюдения на десятки тысяч километров и обеспечивают при этом субдециметровую точность. То есть, по нашим понятиям, геодезическую.
Вот и хотелось бы услышать от специалиста о рекомендуемом времени наблюдения.

Chernov писав:Питання стосувалося "довгих" баз...
Переформулюю питання. Ви з приладом та інтернетем опинилися на незнайомій ділянці Землі. Скільки часу Вам потрібно, щоб знати з геодезичною точністю місцезнаходження приладу ( і прі нём)

В принципі з того що мені показували, то спостереження двочастотним приймачем тривалістю 6 годин (підкреслюю, на відкритій місцевості, не у "погрібі") давали сходимість +/- 0.02 м у плані і +/- 0.03-0.05 м по висоті при відстанях приблизно в 1000 км... Але то робилося науковим ПЗ, а не прикладним...

Оскільки форум присвячений практичним питанням геодезії в землевпорядкуванні, то і відповідь я давав для практичних довжин та інтервалів часу.

Chernov писав:субдециметровую точность. То есть, по нашим понятиям, геодезическую.

Chernov писав:поїхали, скажемо у Пекін чи Ріо-де Жанейро...

Я би виконував визначення від найближчих станцій IGS, це склало би 300-500 км.
Для таких відстаней на території України мені колись прийшлося на Волині виконувати інструментальний розшук пункту ДГМ (я вже писав про це колись, але в іншому контексті) Для цього, поблизу імовірного місця (3-5м) знаходження пункту ставимо 2 Трімбла 5700 та виконуємо спостереження 30 хв. Скидаємо дані та виконуємо обчислення в (здається) ТГО. В той день і момент чомусь щогодинні дані були доступні тільки від Голосіїва, як найближчої станції, а це порядку 300 км. Після обробки було обчислено та відкладено лінійні доміри до шуканого пункту (лінійна засічка) і щупом відразу ж попали в з\б центр (в щось тверде). Але було цікаво куди саме попали, тому не рухаючи щупа, підкопали кругом землю і побачили, що щуп попав в пятак марки. Марка невелика, ГУГКівська, діаметр десь 6 см, по центру пупир. Це знов відповідь практична.

Щодо теорії. По-перше довгі бази (більше 100 км) та наддовгі (1000 км та більше) спостерігаються і обчислюються іншими методиками та з іншою метою (наприклад для встановлення СК), обчислюються спеціальним софтом, в якому всі відомі "шуми" які теоретично можуть вплинути на сигнал на шляху від супутника до антени враховуються, моделюються і т.д. (напр. враховується чи були певні супутники в тіні Землі чи Місяця), рухи Землі (рухи полюсів, навантаження океанів, припливи та ін) так само. По-друге для визначення координат не використовується один вектор - вионуються серії спостережень однакових баз (більше доби) та серії спостережень інших баз, з яких будується мережа.

Chernov писав:Ви з приладом та інтернетем опинилися на незнайомій ділянці Землі. Скільки часу Вам потрібно, щоб знати з геодезичною точністю місцезнаходження приладу ( і прі нём)

1.5 години = година на спостереження + 30 хв на обробку. Якщо обробити дані завтра, можна покращити точність за рахунок уточнених орбіт.

Chernov писав:У мультичастотников НЕТ ограничений по расстоянию.
Не было их никогда. Нет . И не будет.

Если мы говорим о геодезии и дифференциальных методах определения координат, то были, есть и будут. К сожалению.
Дифференциальные методы предполагают наблюдения одинакового набора спутников, которые равномерно распределены в пространстве двумя (или более) приемниками. Желательно, чтобы спутники находились на углах выше 15 градусов (чтобы не сильно искажала данные тропосфера) При определенных растояниях наша "некруглая (с)" планета с плотными слоями атмосферы станет препятствием этому, не говоря уже о препятствиях на пунктах наблюдений.

Chernov писав:Но уж больно задели ограничения, выраженные в конкретных цифрах десятков километров для двухчастотников.

Конкретные ограничения вызваны тем, что обработка данных базируется на ПО Лейка Геоффис, которое является прикладным, а во-вторых это расстояние рекомендовано разработчиком. В третьих, в достаточно плотно развернутой сети, это не есть существенным ограничением.

stopkhay писав:Після обробки було обчислено та відкладено лінійні доміри до шуканого пункту (лінійна засічка) і щупом відразу ж попали в з\б центр (в щось тверде)

а звідки ви знали координати розшукуваного пункту?

stopkhay писав:поблизу імовірного місця (3-5м) знаходження пункту ... виконуємо спостереження 30 хв

За цей час, знаючи настільки точно ймовірне місцезнаходження пункту, можна було його відшукати якимось магнітом, або металошукачем. morgayu

stopkhay писав:були доступні тільки від Голосіїва, як найближчої станції, а це порядку 300 км.
....підкопали кругом землю і побачили, що щуп попав в пятак марки

Оце нічого так собі точність виконаних робіт при такому базисі, та й точність координат відшукуваного пункту!