Статтею 5 ЗУ "про землеустрій" визначено виключний перелік об’єктів землеустрою. Такими об'єктами є:
- територія України;
- території адміністративно-територіальних одиниць або їх частин;
- території землеволодінь та землекористувань чи окремі земельні ділянки;
- меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.
Також відповідно до вимог ст.10 ЗУ "Про ДЗК" визначено виключний перелік об'єктів Державного земельного кадастру:
- землі в межах державного кордону України;
- землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць, землі в межах територій територіальних громад;
- обмеження у використанні земель;
- меліоративні мережі;
- складові частини меліоративних мереж;
- земельні ділянки.
Водночас статтею 25 ЗУ "Землеустрій" визначено, знову ж таки, виключний перелік видів документації із землеустрою.
► Показати
Також з логіки (тобто чомусь ніде прямо не написано, або я погано шукав) робимо висновок, що об'єкт Державного земельного кадастру створюється виключно лише з відповідного об'єкту землеустрою.
Питання: що є об'єктом землеустрою при складанні/розробці технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту?
Логічно припустити, що об'єктом землеустрою в цьому випадку є або ця земельна ділянка, або її частина, або і те, і інше.
Відповідно до вимог ст.55-1 ЗУ "Про землеустрій" визначено виключний/мінімальний перелік складових Технічної документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту:
а) пояснювальна записка;
б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації;
в) кадастровий план земельної ділянки із зазначенням меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту;
г) матеріали польових геодезичних робіт;
ґ) копії документів, що є підставою для виникнення прав суборенди, сервітуту.
Тобто при складанні такої документації відсутня вимога зазначати межі інших, вже існуючих, частин земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту або, в разі відсутності таких частин, зазначати інформацію про те, що вони відсутні! Також відсутня вимога зазначати перелік обмежень у використанні земельної ділянки.
Отже, при складанні такої документації визначаються не всі суттєві характеристики земельної ділянки, тобто логічно припустити, що в такому випадку об'єктом землеустрою є не земельна ділянка, інакше ця документація із землеустрою матиме неповний набір даних щодо власного об'єкту землеустрою, що в подальшому при його перетворенні в об'єкт ДЗК суперечитиме принаймні двом базовим принципам, визначеним ст.5 ЗУ "Про ДЗК", а саме принципу об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі, а також принципу безперервності внесення до Державного земельного кадастру відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру, що змінюються.
Отже, в цьому випадку земельна ділянка не є об'єктом землеустрою, інакше закон допускав би складання документації не щодо об'єкту, а щодо частини об'єкту землеустрою.
Однак, як визначено вимогами ст. 5 ЗУ "про землеустрій" та ст.10 ЗУ "Про ДЗК" частина земельної ділянки не є ні об'єктом землеустрою, ні об'єктом ДЗК.
Таким чином, ЗУ "Про землеустрій" в нинішній редакції прямо допускає випадки (і ми тільки-но встановили принаймні один з них), за яких необхідно скласти документацію, щодо чогось (а саме щодо частини ділянки), що не є і не може бути об'єктом землеустрою.